Дослідження підтверджують, що перші роки життя дитини є визначальними для її подальшого
росту та розвитку і впливають на її майбутнє. При цьому кожна дитина пізнає світ у своєму темпі і
потребує різного обсягу зусиль з боку дорослих, особливо, якщо мова йде про дітей із порушеннями
розвитку.
Важливо інвестувати у розвиток таких дітей у ранньому віці, адже це допомагає уникнути більш
серйозних проблем у майбутньому. Реалізувати право дитини на найкращий старт у житті допомагає
раннє виявлення та раннє втручання.
Раннє втручання – це міждисциплінарна допомога сім’ям з дітьми раннього віку (від народження
до 3-х років), у яких є порушення розвитку. Підтримка спрямована на покращення розвитку дитини та
підвищення якості життя родини.
Раннє втручання орієнтоване на дітей у перші роки їх життя, оскільки раннє виявлення
біологічних та соціальних чинників ризику щодо порушення розвитку дитини дає можливість
своєчасно почати інтенсивну допомогу в ранньому віці, коли розвиток дитини особливо піддається
впливу. У цей період є найвищі шанси запобігти появі обмежень як у функціонуванні сім’ї, так і в
фізичному та психосоціальному розвитку дитини.
Раннє втручання включає:
- Супровід сімей, які виховують малюків із порушенням розвитку
- Підтримку родини в подоланні кризи
- Допомогу родині у розвитку життєво необхідних умінь та навичок у дитини
- Сприяння покращенню взаємодії малюка із членами родини та соціуму
Для кого раннє втручання?
Для сімей, які виховують дітей від народження до трьох повних років, у яких:
1. Встановлено певний діагноз, що супроводжується затримками розвитку дитини (незалежно
від ступеня тяжкості). Наприклад, дитячий церебральний параліч, розлади аутистичного
спектра, синдром Дауна, епілепсія та інші.
2. Визначено затримку в розумовому, моторному, соціально-емоційному та комунікативному
розвитку за допомогою скринінгів або тестів.
3. Є ризик появи затримки розвитку внаслідок певних біологічних та соціальних чинників.
Наприклад, діти, народжені раніше терміну; діти, народжені з малою вагою та інші; діти, які
перебувають в будинку дитини; сім’ї, які отримали будь-який травматичний досвід.
4. Сім’ї, де батьки мають сумніви та хвилювання щодо розвитку своєї дитини або питання
стосовно відносин із маленькою дитиною, її поведінки та взаємодії з іншими людьми.
15:31:26 09.11.2023
